Чи є щось, якась ідея, концепція або ж люди певного типу, які тобі до вподоби? – Переконаний що так. У кожного, звісно, ці світогляди і персони відрізнятимуться, проте в людини, яка знає, що їй смакує, значно більше шансів відшукати “свою страву” чи мікс таких страв, які влучно вливаються у щоденне життя.
Я прихильник думки, що до певних книг, ідей, людей чи пригод ми приходимо в той час, коли це нам справді потрібно, коли ми “дозріли” для цього. Коли кілька років тому, подорожуючи, був у Нью-Йорку, одне з фото (біля Rockfeller Center) зробив підсвідомо, але ракурс видався доволі символічним, чимось захопив моє око.
Атлант та вечірній New York
Звісно, з грецькою міфологією я був знайомий з дитячих років (привіт серіали “Геркулес” та “Ксена” на зламі 2000-х, після яких активно штудіював книжечку “Міфи Давньої Греції“), тому символ Атланта, який тримає світ на плечах мені видавався цікавим, а мандрівка на вершечок Rockfeller Building у вечірню пору точно підкреслила “висоту небосхилу”, і закріпила в голові цей образ сильної статуї внизу і “близькості до неба” на вершечку.
Часто якісь схожі образи з мандрівок закарбовуються у нас в підсвідомості і потім виринають у слушний момент. Про твір Айн Ренд “Атлант розправив плечі” я чув протягом тривалого часу, але він крутився (незаслужено) ближче до “периферії” must read списку книг. Згодом кілька знайомих позитивно відгукнулися про книгу в процесі читання, а пізніше хороша людина в наполегливій манері порадила: “Роман, почитай “Атлантів”: в цій книзі є багато того, що у тобі відгукнеться, є ті ідеї, які я в тобі бачу і думаю вона точно тобі сподобається!”. Чудовий спосіб обміну ідеями, який мені дуже до вподоби, це коли ти з хорошими друзями обмінюєшся порадами щодо книг, курсів, лекцій чи івентів: саме ті люди, які ближче до тебе, знають тебе більш глибоко і можуть порадити/подарувати справді цінні ресурси, книги чи ідеї, які знайдуть своє місце в розширенні світогляду. Гарний лайфхак – розширювати коло цікавих людей та “обростати” новимим напрямками для досліджень – ніколи не засиджуйтесь лише “в одній вузькій канавці”. Після порад і відгуків, одного дня твердо вирішив – пора дослідити “Атлантів” :)
Слухати або ж читати цю книгу спершу думав англійською, але згодом захотів підтримати українських видавців, які якраз у 2015-му допрацювали свіже видання трилогії, тому поєднав приємне з корисним. Читання книги співпало з цікавими мандрами і новими відкриттями, тому це все разом підсилювало ефект як від читання так і від нових локацій та людей.
Не поспішаючи читаємо Атлантів у різних локаціях
Чому Атланти? Не вдаватимусь в літературні або ж сюжетні деталі чи критику (в інтернеті багато думок можна знайти при бажанні), але наведу власну думку та враження: ця книга (сюжет розвивається в США) відкриває цікаву історію, де переплітаються як буденні непрості ситуації, так і чудові сильні ідеї, передані автором у вигляді слів, вчинків та поведінки головних героїв. В ній достатньо корупції, псевдоцінностей та “панібратства”, але водночас показані передові механізми руху прогресу та економіки вперед; руху, який на своїх плечах несуть непересічні Атланти – ті сильні і визначні люди, які знають чого хочуть, беруть від життя по-максимуму та задають приклад новому поколінню. Автор на контрастах навчає нас відрізняти маріонеток, “гнилих” людей та їхні псевдозакони від прямолінійних, націлений на успіх індивідів, які, попри обмеження і заангажованість системи, боряться за власні ідеали, відстоюючи їх діями, а не словами та, не покладаючи рук, творять нові продукти та ідеї. Так, книга у дечому має нахил в індустріальну сторону, але цей образ можна легко розширити і перенести на більш сучасні реалії як України так і світу в цілому, не обмежуючись лише промисловістю. Висміювання деяких “філософських ідеалів”, чітке розмежування “показної моральності” та щирої правдивості сильних людей, поступовий розвиток подій та пошук нестандартних рішень – все це та багато іншого можна знайти у трилогії “Атлант розправив плечі”.
Кохання і любовні пригоди тут також присутні, проте без зайвого, без перебільшень, без руху в бік “рожевих соплів” чи навпаки “награних пристрастей” – історії тут реалістичні, в дечому жорстокі, а в дечому високоякісно-лаконічні та показують життєвий шлях без прикрас і без вигадок. Це не любовний роман, але багато ситуацій заставлять вас співпереживати з героями і проводити паралелі як із власним досвідом так і з досвідом людей довкола. Люди слóва, люди, які діють, а не балакають, люди, які вміють смакувати життя у всіх проявах – від улюбленої справи (мудре управління можливостями та ведення фінансів важливі для успішності), хороших вірних друзів і до якісного інтимного життя та цінностей і переконань, які сприяють постійному руху і розвитку. На противагу типовим невдахам, які згодні “на будь що лиш би було”, тут чітко показано лідерів, які згодні лише на найкраще, які не опускають планку і стоятимуть до останнього, але не полишать надій та боротьби. Звісно, деякі речі частково підсилені літературними прийомами, але це допомагає краще зрозуміти внутрішню силу героїв твору.
У мені відгукнулося багато ідей і принципів цієї книги, особливо незгода з посередністю (див. “Не розмінюйтесь на посереднє, працюйте над найкращим” ), яку я час від часу спостерігаю серед деяких людей в оточенні, а також вміння брати відповідальність за своє життя, щастя, вчинки та результати діяльності. Бувають різні періоди в житті і не завжди кожен крок чи кожне рішення успішні, проте люди, які не згодні “на будь що”, попри все, старатимуться розвиватися і не стояти на місці. В тих, хто прагне лиш найкращого, не буде відмазок або ж пояснень “чому все так як є…” і вони не займатимуться самообманом коли все погано. Такі люди також, крім правди і справжньості у важкі моменти, вміють щиро радіти і насолоджуватися веселими періодами й пригодами, які несе життя. Вони відкидають думки про “осуд більшості”, а керуються інтуїцією, внутрішніми стрижнями та власними переконаннями.
“Атланти” не є абсолютом, але кожен може почерпнути для себе звідси щось нове. Перші ~130 сторінок можуть йти важко і не надто цікаво (це теж своєрідний “тест” на те, чи готові ви копати глибше для нових відкриттів), але далі історія розгортається стрімкіше і “температура” цікавості зберігається до останніх сторінок. Є нюанси і моменти, де кожен з нас би “щось вкоротив” або “щось деталізував” , але загальне хороше враження про твір тримається стійко з читачем протягом історії та ще довго після неї.
Наведу кілька цитат, які, можливо, дадуть вам краще відчути меседж книги (спонукають на прочитання якщо ще не читали), але більше цікавинок, звісно, відкриваються в процесі читання:
- “Розум людини – основне знаряддя її виживання. Життя людині надане, виживання – ні. Тіло людині надано, їжа – ні. Мозок їй надано, але розум – ні.”
- “Але самі по собі гроші – лише засіб. Вони приведуть вас до будь-якої мети, але не замінять вас біля штурвала. Гроші задовольнять ваші прагнення і бажання, але не замінять вам мету і мрію. Гроші – бич для тих, хто намагається перевернути з ніг на голову закон причин і наслідків, для тих, хто жадає підмінити розум крадіжкою досягнень розуму. Гроші не куплять щастя тому, хто сам не знає, чого хоче. Гроші не побудують систему цінностей того, хто боїться знання ціни; вони не вкажуть мету тому, хто обирає свій шлях із закритими очима.”
- “Сексуальный выбор человека – результат и сумма его базовых убеждений. Скажите мне, что человек считает сексуально привлекательным, и я раскрою вам всю его жизненную философию. Покажите мне женщину, с которой он спит, и я расскажу вам о его самооценке. Для мужчины, уверенного в собственной ценности и гордящегося этим, желанным будет самый высокий тип женщины – та, которой он восхищается, самая сильная. Та, с кем невозможно соперничать. Потому что только обладание героиней принесет ему чувство истинного достижения, а не близость с безмозглой потаскушкой.”
- “– Кожен будує свій світ за власною подобою, – мовив він. – Людина має можливість обирати, але не має влади, щоби уникнути необхідності вибору.”
- “Франциско, який тип людей найганебніший? – Люди без мети”
Можливо ви відкрили в цій книзі щось своє, можливо вона взагалі вам не сподобалась (смаки у всіх нас різні), але суть цього допису не стільки в “рекламі книги”, скільки в поширенні принципу шукати своє і знаходити тих Атлантів, які довподоби саме вам. У кожного з нас вдосталь інтересів та зацікавлень, але всі вони переплітаються з цінностями і ключовими векторами розвитку, які ми для себе визначаємо. Баланс різних сфер у житті – це часто ідеал, якого важко досягнути. Не рівняйтесь на ідеали, але дивіться на себе “вчорашнього зразка”, порівнюйте себе сьогодні і рік, 5, 10 років тому – чи рухаєтеся ви в тому напрямку, який собі намітили? Чи самі дотримуєтесь тих цінностей, які поважаєте в інших? Чи вмієте визнавати помилки і виправляти їх? Запитуйте себе часто, будьте чесними з собою і близькими. Атланти у кожного свої, але, основне не забувати про них: це і хороші друзі, близькі, кохані, це й улюблені хобі, відпочинок та праця, – все те, з чого ми черпаємо натхнення та ідеї.
Відсіюйте деструктив та людей, що скаржаться або ж тих, які гальмують вас, сприймайте стреси виважено, як частинку дороги до успіху, але не забувайте розбавляти активність та роботу хорошим відпочинком. Айн Ренд через свою філософію передає нам основний посил – бути Атлантами у всьому, за що ми беремось! Спершу просто на своєму локальному рівні, нехай це буде лідерство та обмін думками у своїй родині, колі друзів та спільноті, а з часом треба розвиватись як професійно так і особистісно, “прокачуючи” експертність та інтереси, прагнучи до кращого у всіх сферах. Саме починаючи з себе, ми можемо розраховувати на глобальніші зміни довкола. Зацікавлення, пріорітети, обставини змінюватимуться постійно, а з ними частково змінюватимемось і ми. Але, сподіваймось, що базові цінності та те, що “драйвить” нас, ті сфери, хобі, екстріми та дозвілля, де ми прагнемо бути Атлантами, сприятимуть втіленню задумів і насолоді повним кольоровим життям.
Live your life to the fullest! ;)
