Час – поняття філософське, як і зрештою багато інших цікавинок в нашому житті. Але сьогодні не про філософію. Oскільки “за гроші не купити тільки час”, то й справді цінність того як, з ким, для чого і з якою метою ми взаємодіємо, стрімко зростає, бо витрачати марно або ж на фейковість один з найцінніших ресурсів – безглуздо.
Вміння відповідати за час – свій і важливих для нас людей
Кожен із нас по-різному проживає власні дні і ночі: хтось організованіше, хтось більше покладається на долю випадку, а хтось просто пливе в темпі, який вигідний саме зараз.
Важливо пам’ятати, що саме дії, вчинки та повага демонструють ваше ставлення до людей довкола і формують відношення, яке ви отримуєте у відповідь. Не слова, не солодкі чи ідейні статуси, а дії, активність і повага.
Не залежно від того чи ви цікавитесь тайм-менеджментом чи просто любите бути вчасними або ж може ви хронічний “спізнюх”, більшість людей усвідомлює факт, що власний час і час тих, з ким цікаво – це велика цінність, яку не варто псувати забуваннями чи провтиками. Саме з тими, з ким нам цікаво, ми хочемо бути частіше, їх ми попереджуємо про запізнення, вибачаємось щодо змін у домовленостях й обіцянках, і з ними нам здебільшого комфортно за будь-яких обставин.
Натомість неповагу або байдужість ми можемо проявляти (підсвідомо іноді) до тих, хто нам не настільки потрібний або до когось маловажливого для нас. Це природній процес, оскільки далеко не усі довкола цікавлять нас і заслуговують на нашу довіру й час. На мою думку, найлегше жити в простому руслі і не заморочуватись – якщо людина не надто цікава, їй це можна донести у простій формі, щоби не тратити ні свій ні її час на марні балачки. Одиниці є і будуть кращими друзями, а знайомі можуть знати свою роль і спокійно до неї ставитись, не переходячи комфортних меж.
Все просто – близьких тримайте близько, усіх інших – на комфортній відстані. Будьте готові до того, що іноді і вас будуть “посувати на відстань”, і це нормально, бо мінливість життя і відносин диктують свої умови. За будь-яких обставин фокусуйтесь радше не на “посуванні”, а на власному корисному часі і на тих, хто його заслуговує.
Інший цікавий аспект усвідомлення власного часу (дня, тижня, місяця тощо) – це вміння правильно його розприділяти і бути тим, ким ви є насправді (конґруентність) – як ззовні так і всередині. Не йдеться про деталізовані плани чи постійні графіки – йдеться про те, що кожен має візію того як з ким і навіщо йому хочеться проводити час, і цю візію варто доносити до тих, хто вам важливий. Жити так як відчуваєте, а не як диктують шаблони.
Буває кумедно, коли людина, яка вважає себе незалежною, мобільною, вільною від графіків і обмежень особою, на ділі, коли випадає можливість втілити щось цікаве та це потребує трохи зусиль й спонтанності, видумує мільйони відмазок і демонструє, заховану за маскою “свободи”, лінь. Тут використаю давнішу думку, яка влучно описує такий стан:
“Якщо ти не використовуєш шанси/можливості/перспективи, які надходять у різних сферах від друзів, рідних, людей зі спільними зацікавленнями, роботодавця чи будь-кого ще – ти поступово зариваєш глибоко в собі потенціал яскравого життя. Пригодницький, підривний, любиш щось нове? Ок, головне щоб на ділі, а не на словах/у твоїх мріях ;)”
Тому якраз не спосіб життя (організованість чи відсутність планів і цілей) характеризує людину, а вміння адаптовуватись і використовувати час якісно і зі смаком. Не варто впадати в стереотипність, що “нудні” організовані люди не люблять спонтанностей чи не є ініціативними, або ж що люди без цілей і планів – це пропащі люди… Істина в кожного своя, але вмійте відзрізняти здорову організованість від непотрібного заботанення та якісну легкість “на підйом” від безглуздого непродуктивного й хаотичного бовтання без конкретики.
Слово й обіцянка
В наш час про це багато можна дискутувати, але напишу коротко: оскільки ваші вчинки й поведінка характеризують вас і вибудовують вашу особистість, то вмійте тримати слово й дані обіцянки. Тепер, коли багато людей живе в інфантильному стилі “як вийде”, “ну і так норм”, цінність обіцянок і вага даного слова поступово падають в очах індивідів, яким “і так добре, нащо ще нести якусь відповідальність?”. Але, на щастя, ще є люди, які поважають домовленості. Старайтесь бути в рядах цих людей.
Тримаючи слово чи обіцянку, ви проявляєте повагу до ідей, часу та думок людей довкола. Забуваючи про важливість цих істин, ви поступово гуртуєте біля себе ненадійних людей і живете в міні-соціумі де “і так проканає”.
Робіть свідомий вибір ;)
Відносини як корисний і цікавий час
Не зважаючи на те чи це дружба, чи стосунки чи інші формати відносин, потрібно бути чесним перед собою і перед людиною, яка поряд. Звісно нікого довкола не цікавлять ваші внутрішні проблеми й важкі періоди, а в соцмережі й інстраграм йде дуже часто безкрає псевдо-щастя (більше про це в даній статті), але поставте собі щире і пряме запитання: що краще схоже на продуктивний час – відверто обговорювати й вирішувати поточні питання й непорозуміння з коханою, чи лайкати спільні статуси й фото? Кожен має право ділитись радощами й фото, з друзями чи в соц мережах, але при цьому не забувайте, що добре все те, що вміру, і до того ж усі відносини потребують зусиль і праці, а відфільтровані картинки вашого сніданку не допоможуть розрулити поточні, справді важливі проблеми. Концентруйтесь на тому що справді важливо і на тих, хто вам насправді дорогий.
Інша поширена річ – “посередність”. Люди ладні бути “хоч з кимось”, не задумуючись над корисністю таких відносин і подальшим їх розвитком. Не живіть ілюзіями, а насолоджуйтесь реальністю. З людиною, яка хороша і ладнає з вами – все йде гладко і більшість питань можна вирішити. Якщо ж хтось постійно вичерпує ваш ресурс і ви більше часу витрачаєте на виясняння “хто винен і що не так”, ніж власне на маленькі й великі задоволення відносин, то варто задуматись над тим що можливо щось не так =) Або щось виправляти або шукати змін.
Не розмінюйтесь на “посереднє”, працюйте над “найкращим”.
Проста порада від А. Хливнюка (Бумбокс) – “краще вже ніяк, ніж аби-як” – іноді треба мати сміливість вчасно ставити крапку або ж завершувати непотрібну розмову чи спілкування. Зрештою, таку ж сміливість треба й для того щоб хороші і якісні відносини розвивати й працювати над ними.
Не будьте пасивними і тримайтесь у колі, яке вам цікаве.
І наостанок
Простота рятує у всьому – чесність перед собою і близькими, повага до оточуючих, власного й чужого часу і розуміння того чого ми справді хочемо. Не живіть чиїмись стереотипами, не витрачайте час на людей, які насправді “не ваші”, не будуйте повітряних замків, а займатесь тим, що до душі в дану хвилю. Часами буває нелегко, але вічне “легко” теж нецікаве :)
