Як рятувати економіку України? – Лекція П. Шеремети та С. Гомулки

В час, коли в країні нестабільність і невпевненість у завтрашньому дні переважають над всіма іншими емоціями/станами, буває корисно почерпнути досвід провідних міжнародних та українських управлінців у сфері економіки і отримати деякі відповіді на запитання “а що ж далі”? Звісно, це лиш експертні припущення, а лиш час покаже як все буде насправді. Але орієнтири такі люди можуть дати. Мене завше приваблюють всілякі цікаві події-лекції, тому таку можливість я вирішив не марнувати. Хочу поділитись коротким нарисом і власними спостереженнями з моїми читачами.

Якраз за найсвіжішою інформацією з перших вуст небайдужі слухачі (включно зі мною) прийшли 19.10.2014 у філосовсько-богословський факультет УКУ у м. Львові на лекцію “Економічні реформи як ключ до успіху: досвід Польщі, уроки для України”.

Лекторами були польський економіст Станіслав Гомулка, який брав участь у польській “шоковій терапії” і був радником Лєшека Бальцеровича та Павло Шеремета, екс-керівник Міністерства економічного розвитку та торгівлі України (один з “міністрів-камікадзе”).

Розповідали і проводили інтерактив з аудиторією на різні теми: від питань енергетики, валютно-фінансової системи і до бар’єрів, які створюють корупція і бюрократія на шляху реформ. Креативно, пізнавально, з гумором. Мав нагоду запитати п. Шеремету про валютний ринок України і становище імпортерів (зрештою як і всіх гравців ринку) в умовах дефіциту готівкової іноземної валюти та про бачення подальшої ситуації.


sheremeta_ask

За паном Шереметою я не занотовував дослівно, проте пропоную хороший витяг найцікавіших порад управлінця для України і українців у такий непростий час (за версією порталу tvoemisto.tv):

1. Тарифи на тепло треба підвищити в 5 разів. Ціни на тепло зросли вдвічі, але девальвація з’їла 75% цього підвищення. Я не балотуюсь до Верховної Ради, тому можу сказати: ціну на тепло треба підіймати в 5 разів, і це за умови, якщо не буде девальвації. Найбіднішим верствам треба надавати адресну допомогу. Це зробили а Польщі, Молдові, інших європейських країнах. Молдова в 2009 показала зростання ВВП до 9%. Інакше у нас знову буде ситуація, коли газ горить, батареї працюють, люди відчиняють вікна, бо жарко. В результаті, ми втрачаємо газу втричі більше, аніж Польща. А наш ВВП втричі менший, ніж у Польщі. Якби ми витрачали стільки газу, скільки Польща (з розрахунком на душу населення), нам би не треба було російського газу.

2. В Україні немає коштів на субсидії. По Україні субсидії на газ складають від 5 до 10% ВВП. Цих грошей, очевидно, немає. Я не знаю жодної політичної партії, яка б чесно сказала, що цих коштів немає. Але це проблема, бо через тиждень вибори, і новий уряд не матиме мандату довіри, а матиме підтримку на основі популістських тверджень та обіцянок.

3. Партії не говорять про економіку чесно. Ми пробували організовувати політичні дебати в Київській школі економіки. Я сам складав питання, які ставив жорстко: «Ви заходите в парламент, коли дефіцит бюджету – 10% ВВП. Що ви будете з цим робити?», «Якщо ви будете знижувати податки, то в яких випадках буде занижувати видатки?», – одне без іншого не може бути. Ми розіслали питання – і ніхто не прийшов. Жодна партія не може сказати чесно.

4. Чому не можна стримувати долар? Монетарна політика може працювати або на зростання, або на фіксування курсу. Вона не може одночасно працювати і на те, і на те. Ви питаєте: як зробити так, щоб валюта була, але курс не стрибав? Неможливо. Якщо ми хочемо, щоб валюта була – курс має бути ринковий. Якщо курс буде ринковий – буде стрибати. В цьому природа ринку: зростає попит – збільшується ціна, пропозиція зростає – ціна падає. Як зробити так, щоб валюта з’явилася? Відмовитися від спокуси фактично фіксувати курс. Ви хочете купити валюту по 12,9 грн (за долар, – ред.), але не можете, бо це не її реальний курс. Фіксувати ціни – це при комунізмі. Зараз це не працює. За мої 172 дні в уряді нам вдалося ліквідувати інспекцію регулювання цін. У вільній економіці не може бути такої структури.

5. «Якщо хочете допомогти Україні – ідіть у бізнес, а не в політику». Я є приватним підприємцем, радий повернутись в цю галузь. Це критично важливо. Малий бізнес вимагає розвитку і уваги. Насправді дуже мало лобістів малого бізнесу в уряді і Верховній Раді. Тому якщо хочете допомогти Україні – ідіть у бізнес, а не в політику.
sheremeta_ask2
sheremeta_1
Також для себе я занотував декілька веселих key-points Павла Шеремети, які сподобались протягом відповідей/лекції:

“Ця система просто смішна. При подачі документів на держслужбу свою автобіографію треба писати виключно від руки. Я подавав резюме, але його не прийняли. Попросили написати все вручну, а я запитав “А перо не дасте для цього?” :)

“Я перейшов із статті “Державні видатки” у “Державні доходи” (про повернення до підприємницької діяльності після відставки з посади міністра).

Window of opportunities: “Україні насправді дуже поталанило з сусідами: у той час як одні показують нам дорогу, інший копає нас в сторону активнішого руху по цьому шляху”.

sheremeta_koshovskyy
sheremeta_front2

Лекція пройшла успішно і аудиторія (зрештою мабуть як і спікери) була задоволеною можливістю не тільки слухати, але й активно запитувати. Павло Шеремета – хороший активний управлінець, який склав позитивне враження. На запитання “Оптимістом чи песимістом Ви пішли з уряду?” пан Павло відповів “Я пішов звідти реалістом”. В сучасних непростих реаліях його відповідь можна страктувати по-різному, проте варто залишатись добре налаштованими і вірити у хорошу сильну Україну. Будьмо активними і працюймо над тим, щоб країна функціонувала ефективно.

Фото із власного фотоархіву та з офіційної спільноти “Вуличний Університет”

Loading Facebook Comments ...

Leave a Comment

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>