Про особистий айсберг як явище
Успіх як і щастя чи задоволення від життя, – це умовні суб’єктивні поняття. Але, мабуть, кожен з нас на певному етапі свого життєвого шляху переосмислює важливість цих та інших цінностей і пробує вловити для себе “що ж воно таке – моє власне поняття успіху?”. І справді, який він цей “успіх”, з чим його готують і як ми можемо знати чи це не “фейкове інста-вихваляння”, а справді грунтовний якісний поступ?
Відповіді на ці питання не завжди очевидні, бо кожен з нас по-своєму “правдорубить” або ж “гарно бреше” в соц-мережах, проте значно краще крім “зовнішніх проявів” цікавитись внутрішніми мотивами і оффлайн роботою над цілями конкретної людини. Іноді “широка публіка” бачить лиш те, що певна особа їй дозволяє (про це фільтрування читайте далі), а іноді та частина, якою “світять”, – це радше видавання бажаного за дійсне. Тому копайте глибше там, де вам справді цікаво і досліджуйте айсберг всебічно.
Чому “айсберг”? Бо ця аналогія доволі правдоподібно може пояснити суть “видимих” і “невидимих” особливостей успіху. Публічна його складова, це як та частина, айсбергу, яка знаходиться над водою. Хороший вибудуваний крижаний масив з однією або кількома вершинами. Люди. зазвичай. бачать в когось цей успіх у вигляді хорошої сім’ї, мандрівок, фінансового благополуччя, кар’єрних досягнень, відпочинку, здоров’я та “соковитої” фізичної форми тощо. Але крім заздрощів, зітхання або пасивності у більшості часто не знаходиться іншого виду рефлексії і це вельми сумно. Адже значно продуктивніше думати не у руслі “як же ж їй поталанило, що вона схудла до літа, а от я взагалі не можу нічого з собою зробити…” а більше в сторону “чого може мене навчити її приклад і як я це адаптую під свої можливості й потреби?”. Ми любимо гарну картинку, любимо милуватися результатом (або заздрити йому), але рідко дивимось глибше що за цим результатом стоїть?
Важливо розуміти що успішний вершечок айсберга виглядає якісно і тримається над водою впевнено лиш у тому випадку, коли людина добре попрацювала над усім тим, що “під водою” і приховане від загальної широкої публіки.
Успіх і модель айсберга
Окрім видимої вершини, кожна людина, яка йде до певної мети, проживає “під водою” багато стресів та непростих періодів, але ключові особливості та характеристики побудови міцного підводного фундаменту успіху виглядають наступним чином:
– Самовідданість;
– Важка праця;
– Корисні звички;
– Розчарування;
– Жертви;
– Невдачі;
– Завзятість.
Саме ці фактори і подолання супутніх проблем виділяють справді успішну людину на фоні любителя вершечків без пропрацювання “підводного шляху”. Я помітив, що багато цікавих і прогресивних людей, які вибудувало один або кілька власних “айсбергів” (читай “набили ґуль і знають як це важко”) навчились щиро радіти за нові вершини айсбергів своїх колег і друзів, а природні заздрощі переводити у русло дослідництва та допитливих спостережень. Такі люди щиро цікавляться тим що “під водою”, їм важливо знати як ти боровся з лінню, що робив коли було важко, як обманював внутрішню халявність та які потужні звички вибудував в процесі. Вони не запитуватимуть “в якому магазині ти брав шапочку для плавання?” або ж “а куди інвестувати щоби точно 20% річних було без ризиків?” – такі люди ціляться глибше в суть і з ними цікаво ділитись, обмінюватися думками і розуміти де в тебе самого ще теж є обширні простори для самовдосконалення.
Будь-яка зі сфер життя потребує хорошого пропрацювання і постійної уваги. Коли ви дивитесь на публічний вершечок чийого-небудь айсбергу, то майте на увазі 2 речі: а) не засуджуйте і не пробуйте “влізти в шкіру” цієї особи, бо іноді ви не можете знати чого цей успіх справді вартував і на які жертви людина йде для нього; б) якщо вам подобається такий результат і людина справді мотивує – візьміть її досягнення як міні-приклад для своїх нових айсбергів – не копіюйте, але вбирайте корисний досвід. Не забувайте, що будь-яка нова вершина, це непросте подолання вже усталених звичок та правил. Говорячи словами одного з авторів у сфері особистих фінансів та персонального розвитку:
“Нормально – це умовність. Коли ти рік часу приділяєш чомусь увагу і бачиш, що це працює – то для тебе це стає новою “нормою”. А те, що більшість людей не розуміють твого ентузіазму і далі вказують на те, що ти “ненормальна” – не звертай уваги, рік тому ти теж так думала.”
Айсберг мій та айсберг друзів
Поведінка людей наживо, в соц-мережах чи на тематичних ресурсах – це справа кожного і багато в чому ми схожі, а в дечому дуже різні. Хтось любить репостити примарні конкурси і виграші, хтось дописує дуже рідко, “шифруючись” або оберігаючи особисте, дехто постить все підряд від баянистих відео до якихось “просвітлень” і дурних ідей, хтось більше любить тексти, а хтось фото і т. д. В цей час коли особистий простір стає все більшою рідкістю, мені дуже імпонують люди “помірного табору” – не екстремально присутні, але і не повністю “закриті від світу”.
Іноді, дивлячись на певні деталі (як ми вважаємо) чийогось успіху, ми формуємо собі певний образ і думаємо що дуже багато знаємо про певну людину. Якщо це ваш близький друг і ви знаєте “про все, що під водою”, тоді ви, мабуть, праві. Але якщо це людина більш віддаленного соціального кола, то не спішіть із висновками – іноді ви можете бачити лиш те що вам дозволяють побачити ;)
Айсберг – це доволі особиста територія, але, сформувавши його, людина природньо має бажання поділитися успіхом і з найближчими. Деколи частка цього успіху доходить і до соціальних мереж та публічного простору, іноді залишається лиш між “своїми”. Айсберг треба вміти оберігати і вчитися радіти “внутрішньо” за всі ті мікро-моменти і цікаві аспекти, які не завжди варто виносити на публіку. Занадто широке “вихваляння” або ж “викид особистих деталей” можуть ехом вдарити по тендітних сторонах таких питань, тому значно цікавіше тримати баланс і “публічну гігієну” того чим ви ділитесь. Хто хотітиме копати глибше – уточнить у вас особисто, кому це не суттєво – пройде повз, але зате ви знатимете, що тримаєте баланс і не заморочуєтесь. Ви не зобов’язані усім пояснювати власні мотиви чи деталі (у будь-якій сфері змін – від зачіски і стилю до переїзду в іншу країну тощо) – ваша “брила льоду” – це в першу чергу ваша справа, а лиш потім, при бажанні, її часткою можна ділитись.
Люди, які розуміють, що стоїть за успіхом або хорошим часом в будь-якій з сфер життя, можуть і без слів чи зайвих пояснень ідентифікувати що “все супер” та порадіти за вас. Колега на роботі перепитає про біль у м’язах і підморгне, бо розуміє, що ви тренуєтесь заради конкретної цілі; друг підбадьорить і “потролить” за невиспаний вигляд, але зрозуміє що у вас була шикарна ніч і ви щасливі; хороший знайомий побачить фото з відпочинку і не перепитуватиме “а з ким ти там? не сумуєш?” бо знає, що ви там не самі і все у вас чудово; співмешканка не запитуватиме “ой ти що рік економила на косметиці щоб поїхати в цей eurotrip?”, бо бачила як ви сумлінно вели особистий бюджет, інвестували і своєї цілі досягли направлено, а колишній однокласник зрозуміє і без хештегів #ялюблюсвоюроботу, що у вас цікаве заняття і вам воно до душі + помітно як ви прогресуєте – для всіх цих ситуацій, не обов’язково “оголяти увесь айсберг” публічно.
Не всім потрібно знати де і з ким вам класно (хто “шарить тему” той все зрозуміє і з коротких “підказок”), не кожному треба чимось хвалитись, далеко не всі без осуду сприймуть ті чи інші дії або ваше ставлення до чогось. Фільтруйте присутність, давайте тільки ту інформацію, яка “потрібна” певному колу вашого оточення, і вмійте цінувати та смакувати найкращі моменти. Не забувайте про “тихе лідерство” і будьте на власній хвилі. Залишайте вершечок для загалу, але плекайте підводний світ та дбайте про нього.
Життя триває: будуйте цікаві айсберги, плавайте в морях між мотивуючими брилами своїх друзів чи людей-ідейників, занурюйтесь глибше і використовуйте досвід сусідів, для того щоб закладати якомога солідніші фундаменти власних льодяних масивів. Build it up!
